10 k
2007-02-27
Читать новелеттуК книге Страница автора
Сонеты - сонети (укр.)
Писатель: Ящук Владимир Иванович
Входит в цикл: “Сборник стихов”
Новелетта в антологии: Антология. Сонеты - сонети (укр.)
Случайный абзац
Володимир ЯЩУК СОНЕТИ *** Косуля рухами довірливо-тремкими Скубла пучечки променів з гілок... А вже на неї вовчими очима Із-за кущів видивлювалось зло. Пила косуля, витягнувши шию, Із блюдця неба сонячне тепло, Та раптом зло стооке і стосиле В гарячі груди зуби уп"яло. І люди так, безпечні та наївні, Ще часто падають подолані й безкрівні Під кігтями підступності і зла. Тож будьте пильні - з зіркістю орла, Докіль у світі війни і катівні, Докіль у крематоріях зола. У Колодяжному Лесі Українці Ларисо Петрівно, я бачу вас скрізь На давніх узлісних стежинах Волині, Де срібним дощем обсипається іній З косичок мрійливих дівчаток-беріз. І ви серед них, ніби Мавка з борів, Всміхаєтесь поглядом дзвоників синіх. Я бачу вас скрізь... У квітчастій долині Ви сонце стрічаєте в ранній порі. Ось тут у хвилини натхненних збентежень Писали ви вірші палкі, як пожежі, І в кожному слові - вогонь боротьби. Ось тут наслухали ви людські розмови, Вслухалися в пісню і гніву, й журби. І вірили в силу вогнистого слова. Сонет про Килину Хомич Упала ницьма місячна трава, Постинана осколками кровинок. Ой, хто там очі вирячив совино І неквапливо серце вирива За те, що душу Правда зігріва, Що ти - Народний депутат, Килино? Пролине ніч. І смерть твоя пролине. І тим - між нас - жива, жива, жива... Щебечуть дні у сонячні кларнети, Твої ровесники освоюють ракети І орють лан, що німував віками. І ти із нами твориш і дерзаєш, Аж заздрять ті, узяті тліном зграї, Котрі тобі грозили хробаками. Межа Нелегко людині подолати в собі одвічно закладене в неї, але ще важче людині подолати межу самої себе, яка здається їй межею. Е.Межелайтіс. Живуть розжовуванням снів І потерть спогадів плісенних Жують, смакуючи, щоденно; І що їм той, котрий згорів, Палких викрешуючи слів. Він сміховинний, наче шпеник, Який зламався, бо, натхненний, Нові світи відкрить хотів. Вже так химерно повелося: В одного сивіє волосся Від поривань, шукань значних. А другий - клоччяний батіг - Од війн ізсохнувся хатніх, - Йому про мрії і не йшлося. Про кохання Я вперто гадав, що любов - маячня, Знічев"я надумана штука. А вона капосна, ніби свиня, І раптова, як в травах гадюка. Без попередження серце спиня, А то на всі груди стука. Головне - напада серед білого дня, Мов крадій чи скажена сука. Я маю з нею чимало морок: Тиняюсь, як тінь, неприкаяно І ревно благаю: "Відстань, маро! В дарунок - дні мої згаяні І не один остаточний зарок, Власним безволлям облаяний". Розгніваний вірш Намножилося більше, ніж бацил, Бовдурів пихатих і ослизл
Координаты: 0 год; 0.51 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 91, для 11 лет (уровень 5-го класса).