Писательница: Чиянова Марина
Входит в цикл: “Поэма”
СБОРНИК РАССКАЗОВ АВТОРА
Случайный абзац
Казала соб╕, що ревнощ╕ - це безглуздя. В╕рила алгоритмам, схемам. Анафемою тво╓ мовчання було. Год╕! Мен╕ набридли тво╖ жарти та лестощ╕. Я ледве не вибухнула в╕д пустощ╕в, бажання втопити тебе в пестощах. Не заслугову╓ш на них? * * * Сто╖мо разом на старовинн╕й площ╕. За викрадення сл╕в та слави з чужих книг завтра нас стратять точно. Попереду - наша остання н╕ч. Т╕льки нас, двох майже ген╕╖в, сьогодн╕ зв╕льнили з-п╕д варти. Вони продивились ус╕ сво╖ карти. "Ризику майже нема╓. Нав╕ть не вийдуть.Ц╕ дво╓ занадто кохають". Що робити взимку у в"язниц╕ маг╕страту, Коли поеми написан╕, та й ╕нших справ небагато? Сьогодн╕ дозволь мен╕ тебе вдихати. Тво╖м крижаним оченятам так пасують ц╕ пасма М"якого волосся, в╕д якого в╕╓ безумством, самотн╕стю... Наш Декамерон - це дек╕лька стор╕нок безнад╕йно╖ пристраст╕ до життя. Десять... В╕с╕м...Ш╕сть годин майбуття... Нарешт╕ зробимо все до пуття. Ми одружимось, взявши в св╕дки Шексп╕ра, Промовляючи об╕тниц╕ п╕д суз╕р"ям Л╕ри. Я робитиму це з тобою без м╕ри, Залишаючи сво╖ сл╕ди На тво╖й шк╕р╕, прозор╕ш╕й в╕д води, Холодн╕ш╕й, н╕ж с╕чень. Зн╕вечена молод╕сть сьогодн╕ поверне нам ус╕ борги. Х╕ба тоб╕ не до снаги Прошепот╕ти останн╓ прив╕тання мен╕ Мовчазними дотиками кохання? Це ╕нший вим╕р. Сьогодн╕ В╕чн╕сть кредиту╓ щиро Цей шлюбний танок п╕д суз╕р"ям Л╕ри. Ти ма╓ш у нас в╕ру? Не кажи! Я в╕дчуваю, я впевнена, що так. Не жбурляй у мене коштовностями сл╕в. Зараз вони - це сумн╕вний дарунок. Де знайти другий такий поц╕лунок, Що опалю╓ холодом мр╕╖? Нам казали, що це розпуста. Та у нас зам╕сть сл╕в ╓ д╕╖. Ще не втомлений, майже щасливий, Затамуй св╕й подих, тримай у сво╖х об╕ймах Мене, мов планету. В╕дчува╓ш, як близько тв╕й горизонт? Ще мить, ╕ ми перетнемо м╕н╕-Ахеронт Водночас, востанн╓ Поринаючи в теч╕ю свого кохання. Тоб╕ боляче думати? То засни з╕ мною. Н╕яких спогад╕в. Ти вже став для мене геро╓м. Поринемо в сон, щоб убити останн╕ години. Вони не коротк╕ й не довг╕. До тебе прилину. ∙ * * Чому на перин╕? Де ми, врешт╕-решт? Х╕ба зак╕нчений наш арешт? Х╕ба не буде страти? Ще довго смерт╕ чекати? Нам несуть ╖жу. То це палац! За проханням мас Було в╕дхилено вс╕ звинувачення. То ми в╕льн╕, Ще й з золотом в╕д короля. Оце так збагачення! Таке призначення - щоб обом щастило. У цьому завжди була наша сила. Дозволь залишити тебе тут. Н╕, не тримай. Н╕, це вчора був рай, що випили до краплини. Сьогодн╕ - лише буденн╕сть. Дякую. Моя невблаганн╕сть та незбагненн╕сть зрозум╕ла - Я боюсь затертих ритм╕в життя. ╤ ти - таке саме д
Координаты: 915 год; 0.15 кубика адреналина.
Индекс удобочитаемости Флеша — 70, для 13 лет (7-й класс).
Похожие книги