Писательница: Брагина Ольга Игоревна
Входит в цикл: “Повесть”
Глава в томе: Пел╕кани
Случайный абзац
Поет - це завжди шпигун, його вторинн╕сть по в╕дношенню до ц╕╓╖ тундри просто вража╓, он хтось тягне за собою велетенський шмат б╕лочки - мурав'╖д якийсь, чи що, тварини в жодному раз╕ не ц╕кав╕ш╕ за людей, хто сказав, що я б╕льше люблю тварин, вона сидить там ╕ дивиться на мох, тому що в дитячих атласах вчили шукати П╕вн╕ч за мохом, але вона н╕коли не розум╕ла того, що ╖й дасть знання м╕сця розташування П╕вноч╕, ще шукала на неб╕ Чумацький шлях, ковш Ведмедиц╕ - заворожували ц╕ назви, в╕н покинув ╖╖ тут та по╖хав додому на такс╕, вони вс╕ чинять так врешт╕ решт, ╕ н╕чого тут не поробиш, н╕, вони не винн╕ в цьому - така в них природа, просто ж╕нки дуже погано ор╕╓нтуються в простор╕, тому хай розраховують лише на себе, це кара - ╖хн╕й просторовий кретин╕зм, сидить тут на як╕йсь лавочц╕, вкрита пледом з сус╕дньо╖ кав'ярн╕, просто хтось п╕шов у кав'ярню, а пот╕м вин╕с з не╖ плед, ╕ що ж тут поганого, якщо вона все одно зачинялася, ╕ ось тут сидить вона, як в╕чний безбатченко та безхатченко, людина - це остр╕в, остр╕в на асфальт╕. Такий остр╕вець безпеки, який н╕коли не омине жоден автомоб╕ль, вона хот╕ла б забути його, але в╕н весь час поверта╓ться до не╖, миготить фарами, розпов╕да╓ см╕шн╕ ╕стор╕╖ з життя. Не наст╕льки ж вона дурна, щоб пов╕рити йому, розпов╕дала, що не можна носити сорочки з брудними ком╕рцями, тому що що подумають люди. Доброго вам ланчу, доброд╕╖, я - Анамподест Шварценберг, насправд╕ теж алкогол╕к, але зачудований не спиртовм╕сними р╕динами, як вам могло б здатися на перший погляд, спирт дуже швидко випарову╓ться, ти сидиш як дурень ╕ дивишся на цю ж╕нку, ╕ ось вона вже б╕льше не фея, якщо колись нею була, але куди тепер ╖╖ под╕ти, ст╕льки раз╕в нав╕дувався до ЗАГСу, що нав╕ть просто забув тод╕ дорогу - це назива╓ться 'вит╕снення', а ╖й було так самотньо - насправд╕ це просто благод╕йний внесок, чому б не зробити добру справу, таке соб╕ волонтерство, вона казала, що ми зустр╕чалися ран╕ше, але я н╕чого под╕бного не пам'ятав, це просто як╕сь грайлив╕ натяки на непрозор╕ обставини, тому що в сво╓му житт╕ я зустр╕чав дуже багатьох ж╕нок, ╕ вс╕х ╖х дос╕ кохаю, можете мен╕ пов╕рити. А вона дос╕ досить мила д╕вчинка, н╕хто не да╓ ╖й б╕льше тринадцяти рок╕в, як би вона цього не хот╕ла, т╕ло чинить якийсь незрозум╕лий супротив, майстру╓ перепони м╕ж собою та св╕том, як╕ н╕хто не може подолати, я намагався, але т╕ло живе сво╖м життям, ╕ вмира╓ теж сво╖м життям, ╕ н╕хто йому тут не вказ╕вник, думала, що вона надто мила для цього св╕ту, а ╕ншого
Координаты: 332 год; 0.26 кубика адреналина.
Индекс удобочитаемости Флеша — -29, несвязный русский текст.
Похожие книги