1 k
2012-11-03
upd 2014-08-27
Морок століть ховає тих, що дали імена
Писатель: Андрощук Иван Кузьмич
Входит в цикл: “Чорні троянди”
Новелетта в антологии: Антология. Диалог с собой
Случайный абзац
*** Морок століть ховає тих, що дали імена, Гаснуть планетні кола колами на воді. Я пам'ятаю те, що було після мене, Тільки забув, здається, послідовність подій. Гасить далекі зорі вічності чорний подих, Спритний павук з галактик знов павутину сплів. Я пам'ятаю мови змовклих давно народів, Тільки забув, здається, значення Їхніх слів. Спалахи на Урані й вихори на Венері, Порвану свиту неба скинув Атлант з плечей. Я пам'ятаю очі тих, що давно померли, Тільки забув, здається погляди тих очей. В пам'яті ще бушують міжгалактичні війни,
Координаты: 0 год; 0 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 104, для младшеклассников.